*І простий я, як небокрай,*,може б *Простацький,наче небокрай*--Зникне *я,як* і далі: Я бачу місяць бездиханний, І небо,мертвіше полотна. Твій світ і зболений і гарний, Я порожнистість увібрав здавна...(як варіант)
Прикро і сумно.А скільки їх з приходом *нових* *незримо у вічність пливуть*старосіль,опишків....А скільки ще кане у Лету,доки ми будемо соплі жувать.Як казала баба Харитина:*Ох,та й більш нічого*