•••
Слух
чуткий парус напрягает,
Расширенный пустеет взор.
И тишину
переплывает
Полночных
птиц незвучный хор.
Я так же
беден, как природа,
И так же
прост, как небеса,
И
призрачна моя свобода,
Как птиц
полночных голоса.
Я вижу
месяц бездыханный
И небо
мертвенней холста,-
Твой
мир,
болезненный
и странный,
Я
принимаю, пустота!
(1910)
ПЕРЕКЛАД
Прислухався до вітру парус
Враз погляд хвилю
ухопив.
І тишу розриває галас
-
Нічних птахів
журливий спів.
Я бідний, як і ця природа,
І простий я, як
небокрай,
Як привид, ця моя
свобода,
Як крик вночі
пташиних зграй.
Я бачу місяць
помертвілий
І небо, наче
полотно,-
Твій світ
і зболений, і дивний,
О, пустко, я прийняв
давно!
|