У спорті все і просто й зрозуміло: Біжи, пливи, стрибай або танцюй. Щоб тіло у судомах аж зімліло, Зусилля не шкодуючи, працюй! Лиш вибухне ліхтар, яскраве світло Проллє на перемог спортивний шлях. Двірничі вдалині махають мітла, З дороги щоб прибрати гострий цвях. Та як би нам цей шлях не розчищали, Там кров і запах поту тренувань. Там гнів і розпач, сльози і печалі, Там біль у м’язах, травми від змагань. Там вишукані голки конкуренцій, В кімнатах роздягань брудні плітки. Немає ні для кого преференцій – Відомі всі таємні закутки! Там тренер за батьків стає рідніше, Із друзів тільки лікар-костоправ. Немає вже захоплень, як раніше. Аби предмет в руках твоїх „заграв”. Коли в руках дипломи і медалі, Відома широко в вузьких кругах, Не знаєш, що в житті робити далі, І вже не захистить спортзалу дах. Травмована, одній собі потрібна, Лиш де-не-де вітається глядач. Та що б не відбувалось, серцю рідне Мій спорт, моя музИка, мій читач.
|