Покохав би я…
Покохав би я Марину,
Чорнобривую
дівчину
Та освідчитись
боюсь.
У душі вона
артистка,
*Тяга*
штангу,культуристка,
У її обіймах -- не
проснусь.
Покохав би я
Наталю,
Синьооку,ніжну
кралю
Та освідчитись
боюсь.
Вона з боксом
давно дружить,
Не так гляну *приутюжить*,
Упаду і …не
проснусь.
Покохав би я
Валюшу
Та зізнатись
тричі мушу,
Що освідчитись
боюсь.
Вона шпагою
махає,
Коле,б*є,бо
*злобу* має,
Попаду під руку -- не
проснусь.
Покохав
би,хлопці,Дуню,
На всі
сто,таку,красуню!
Та освідчитись
боюсь.
Вона вгору
,ген,стрибає,
Що аж серце
калатає,
Упаде на мене --
не проснусь.
Покохав би я та
нащо?
Через те,що я,
ледащо...
І освідчитись
боюсь.
Ех , дівчатка,мої
милі,
Голуб*ятка
сизокрилі,
Може в сні хоч
одружусь.
|