Золоте весілля.

Пролетіли   роки,  роки  журавлі,

кланяються  верби  низько  до  землі.

Вітер,  тихо   шепче,  цей  зимовий  вальс,

віхола  накрила,  сивиною,  вас.

На  життєві  ниві, біль  чекає  нас

і  не   завжди,  вітер  тихо  шепче  вальс.

Були  й  пересуди,  було  й  каяття,

поборотись  треба,  за  своє  життя.

Та  гроза  минала,  і  приходив   час,

щастя   повертало,  і  єднало  нас.

Серцю  не  прикажеш,  пам'яті  не  жаль,

роки   журавлями,  пролетіли  в  даль...

Золоте   весілля,  гості  до  воріт,

п'ятдесят   щасливих  проминуло  літ.