Живемо.... не так як мріємо, поступаєм-не так як сміємо. Спішимо... Біжимо... Не думаючи ні про що! Але чому все так?! Подайте якийсь знак. Як дальше бути, як все забути?! Почати жити з білого листа, можливо стрибнути з моста?! І все мине... і все піде... Залишуться лиш спогади, одні,єдині спогади...
Людимило, прочитайте пояснення щодо визначення категорій. Зверніть увагу, що цей та інший твір Ви опублікували у категорії "ПРОЗА". А хіба Ваш твір прозовий? Відредайгуйте твори, інакше вони будуть видалені з сайту...
Дивуюся ,дівчині 13 років,а їй вже хочеться почати жити з білого листа.Він ще й той(лист) і на йоту не списаний.Роби добро,шануй людей,радій теплу,весні,розплющ очі і поглянь на дивосвіт казкової природи,Людмилко.Ти ж така гарна і в тебе все попереду...
Правда, Людо, що живемо не так, як мріємо. Але деякі мрії нам підвладні і до них треба йти і не відступати. То не так легко, мов ланцюжок. Іноді приносить насолоду не те, що збулося, а сам шлях до мрії. Ви розумна дівчина, якщо у свої роки уже розумієте, що життя непросте. Але стрибнути з моста найлегше і найгірше, що можна зробити - збудеться одна "мрія", а іншим уже ніколи не збутися.
...прошу Вас, відредагуйте вірш і змініть категорію!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
