SITE LOGO
Нд, 24.11.2024, 06:03
Меню сайта
Наш опрос
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 4411-4440
Страницы: « 1 2 ... 146 147 148 149 150 ... 176 177 »

avatar
Дякую, Вам, і звісно - гарної творчої весни! yes
avatar
Пояснення приймається, бо так воно і є, Вікторе, за Твою душу я ручаюся - бо відчуваю її, а за інших - не впевнена...
avatar
Про всіх не скажу, а про цього одного - це вже точно! yes
avatar
Приєднуйтесь! :)
avatar
Та кожен з нас про своє, Вікторе, у рядках чи між рядків...
avatar
Соромливі сни не лиш в дитинстві,
Бо вони приходять щовесни,
Їх нема - як жити ти втомився
І коли не тішать навіть сни...
avatar
За тума-а-ном нічого не видно, за туманом нічого-о не видно... confu9
avatar
Що, кінець сподобався? :)
avatar
Дякую, Софійко, я щоправда там романтизму у чистому вигляді не дуже бачу, та все ж...
avatar
Ти йдеш скорботним Донкіхотом,
Не раз злітаючи з сідла,
Вже й сам не знаєш - хто ти? що ти?
Від почуттів гориш до тла.
Хоча й гнітюче безгрошів'я
І літ твоїх стрімкий політ,
Але сказати можеш - "Жив я
І теж міняв на краще світ!"
avatar
Ідеш за серцем навмання,
Любов спиваючи безтями,
І, мов маленьке кошеня,
До жінки горнешся, мов мами...
avatar
Вікторе, те, що Ти любиш усіх жінок разом і кожну зокрема - дуже добре, бо помножує любов у цьому холодному світі. А щодо цього - схожі усі жінки чи ні - не погоджусь з такою тезою, бо вважаю, що людська Душа виходить далеко за межі свого тіла ( чоловічого чи жіночого), а тому прив'язувати її до тілесної оболонки певної статі - не варто. Потрібно найперше любити Душу у людині, а потім все решта... :)
avatar
Ти зазирав до віч левиці,
Що полювати вийшла в ніч?
Ось так і Жінка - таємниця,
Вогонь і лід, безсилля й міць...
Із всіх криниць, відомих людям,
У ній - найглибша глибина,
Ти не сягнеш ніколи дна,
Пірнеш туди - собі на згубу.
Її вуста - немов бальзам,
Що воскрешає і підносить,
І ти шепочеш - "досить, досить!",
Хоч цього трунку прагнеш сам.
Її тепло стрімким потоком
У твоїм тілі заклекоче,
І ти від чарів тих жіночих
Злетиш від щастя надвисоко.
Бо ця любов дарує крила
І підіймає в піднебесся,
Й настане мить - колись навесну
Ти скажеш - "Твій навіки, Мила!".
Хоч не розкриєш таїни,
Що в душу Жінки оселилась,
Любов її - найбільша милість
В обіймах лагідних весни!
avatar
Та на плечах цих "одиниць" світ якраз найбільше обертається confu9
avatar
Зараз, у переддень Великодня, і у час глобальних катаклізмів - це дуже гостро відчувається...
avatar
Тішуся, що згоден yes
avatar
Тож давай робити гурт, хоч би де - чи там, чи тут... :)
avatar
Дякую за відсутність слів, це найкраща подяка! yes
avatar
Ні дух від тіла, небо від землі - не відділити, так Господь звелів...
avatar
Дякую, Василю, а змін справді дуже хочеться... у людських душах...
avatar
Змінив, Вікторе, дуже змінив, та це дуже глибокі душевні зміни, непомітні неозброєним оком...
avatar
Ну, "браво" може й забагато yes
avatar
Так колись просто бачилось те, що люблю...
avatar
Та це, мабуть, і не віршик, а такий собі логічний ряд усього, що любиться...
avatar
Нас вже більше! yes
avatar
Ой цвітуть-цвітуть квітОчки у Софійчинім рядочку :)
avatar
Вітер весняний навіяв ох уже дивні рядки,
Може, це зовсім не мрія - лиш безголові думки... inverted
avatar
Та згадалось давнє...
avatar
Де живе наша правда свята? -
Смуток серце моє огорта,
Бо згубилась вона між людей,
Із облудою війни веде.
Хто візьме перемогу із них? -
Голос правди неначе затих....
Досить нам вже зневіри і зрад,
Час іти нам дорогою правд!
avatar
Написано так проникливо, наче ВІН - дуже рідна Душа, яку силоміць забрали усупереч безмежній любові... зачепило за серце і відпускати не хоче. Мабуть, від прочитано у кожного свої асоціації, та все ж вони дуже яскраві. Дякую, Василю, за глибину і справжність!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz