SITE LOGO
Чт, 18.09.2025, 14:49
Меню сайта
Наш опрос
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1491-1500
Страницы: « 1 2 ... 148 149 150 151 152 ... 530 531 »

avatar
В житті є тисячі доріг,
Ми ж обираєм – куди йти?
Лише йдучи з добром до всіх,
Свій храм Душі нам віднайти.
Зазна'єм злетів і падінь,
Зимовий холод і вогонь,
Пройдем крізь тисячі терпінь,
Які торкнуться наших скронь.
Та лиш за серцем навмання,
Йдучи пустелями світів,
Знайдем Душі своєї шлях,
Лише б від болю не зотлів...

В житті є тисячі доріг.
Ми ж обираєм – куди йти?...
avatar
Так, ми буває надихаєм одна одну... taks
avatar
З поверненням, Васильку! tongue
avatar
Хороші це слова - нехай летять до неба!
avatar
Я прийшов додому, до своєї хати,
Що для мене сонцем сяє все життя.
Є в ній ласка Божа й рідне слово "Мати",
І одвічна радість - я, її дитя.

Йду до свого саду, де буяють квіти,
Де роса сльозиться, мрії прагнуть ввись.
Пестить промінь сонця, і летить щомиті
Пісня тій хатині, де родивсь колись.

Це ж вона, рідненька, нас теплом зігріла,
І стежину квітом вистелила в світ.
Ласкою сповиті, в нас міцніли крила,
Щоб, як час настане, вирушить в політ.

Щоб в житті не стало - пам'ятати мушу
Батьківську оселю, де малим зростав,
Двір, садок вишневий і пісні матусі...
Голос той навіки в пам'яті зоставсь.

В самоті без Вас я - наче птах без співу,
Сум в душі панує і розлуки щем...
Знайте - повернуся, я лиш тут щасливий,
Буде сміх дитячий в рідній хаті ще!

А я так побачила Вашого віршика... Вибачте, якщо що не так happy4
avatar
Хто це стукає в віконце?
Це весни чарівний птах.
Пестить лагідніше сонце,
Відбиваючись в очах.
Звідки ця незрима сила?
Хто її післав, чому?
Світ весна заполонила,
Проганяючи пітьму.
Почуття вогнем палають,
Знов пульсує в скронях кров,
Мрії вирватись бажають,
Щоб зустрінути любов.
Душі, спрагнені за сонцем,
Знов у пошуках тепла.
Хто це стукає в віконце?
Це весна, весна прийшла! roze
avatar
Це подарунок на 1 квітня ;)
avatar
Поете, не горюй,
Не час ще йти на плаху,
Знайди свою зорю,
Злети до неї птахом,
Впади з висот ясних
Дощем життєводайним
І променем весни
Проникни у всі тайни!
avatar
Вікторе, я щоось не зрозуміла - що Тебе там бентежить, скажи зрозуміліше.
А взагалі то розцінюй ці мої рядки, як набір думок, яких не обов"язково називати віршем, просто записала свої думки, які виникли після прочитання Роксоланиного попереднього вірша... shy
avatar
Дякую, пане Пилипе, світла Вашій душі!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz