Навіть промінь у мерзлій калюжі всіма барвами сонця іскриться... Хай Поет зі стихіями дружить, розганяє віршем блискавиці, Хай бринять серця струни від вітру, виграють весняні серенади, Розмальовуй життєву палітру лиш яскравими барвами райдуг!
Сонце яскраве промінь ласкавий шле крізь віконце до втомлених душ, Струни душі на високих октавах - хочеться в небо злетіти чимдуж. Вслухайся серденьком - в висях лунає ніжно-тремтливий весняний мотив. Чари свої знов весна розпускає, нотами Всесвіту є Я і ТИ!
Там не судять за те, чого ти не робив, Там не зрадять святе - бо час Істин пробив, Там не буде розп'ять і роз'ятрених стигм, Там усе нам простять, якщо скажем - "Прости!"...