Душе моя, любов'ю ти наситься!

Опитування для Вас:

ОЗВИСЬ ДО МЕНЕ !

Приходиш знову ніжний і палкий
У мої сни, наповнені по вінця
Весною, що співає гімни Жінці,
В якій вирує пристрасть, як струмки.

Мені здається - в тих шумних потоках
Я втоплю давній сум і всі терпіння.
Втішає душу сонячне проміння,
А ще - відлуння в серці твоїх кроків...

Бентежить дух від дотику долоней,
З яких тепло і ніжність струмениться.
Душе моя, любов'ю ти наситься,
Прийми її з весною в своє лоно!

Від почуттів в мені нестримний клекіт,
Що манить дух у піднебесся синє.
Озвись до мене, серця Половино,
Яка живеш за обрієм далеким!

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Asedo1949 • 13:47, 08.04.2011 [Лінк на твір] Вірш прекрасний, по весняному теплий. 0Спам 2 Валькірія • 14:02, 08.04.2011 [Лінк на твір] По весняному теплий і трішки тужливий... Дякую Вам, пані Катерино! 0Спам 3 allagrabinska • 14:26, 08.04.2011 [Лінк на твір] Який гарний вірш!!! Тужливий і чистий, наче кришталевий. Зачіпає за серце. 0Спам 4 Валькірія • 14:41, 08.04.2011 [Лінк на твір] Дякую Вам, пані Алло, якщо б мене саму за серце не зачіпало - не зачепило б і Вас... 1Спам 5 metman17L • 22:44, 08.04.2011 [Лінк на твір] Після прочитаного, так і хочеться попросити: Дозволь твоїх торкнутися очей голубизною погляд оновити. Відвернутий від всіх земних речей, спрямований, щоб вічність прихилити. 0Спам 6 Валькірія • 22:56, 08.04.2011 [Лінк на твір] А я - стихія, що у веснах Десь заблукала не на жарт, Щоб до життя душа воскресла, Щоб повернуть до серця гарт. А я насправді - лиш здаюся, Що ношу сонце у душі, У ній - з пітьмою вічно б'юсь я, У ній - холодні йдуть дощі. У ній бувають хуртовини І водночас - пекельний жар. Сама себе здолать повинна, Не знаю - кара це чи дар? А може, Господа прокляття, Що мене хоче відректись?... Та док горить моє багаття - Душа злітає в небовись! 1Спам 7 metman17L • 23:21, 08.04.2011 [Лінк на твір] Кохання зміцнює всіх нас, Звільняє душі з грубих шрамів. Стаємо кращі кожен раз У ніжнім погляді коханих. 0Спам 8 Валькірія • 23:26, 08.04.2011 [Лінк на твір] Кохання - загравання із вогнем, Який то спопеляє, то підносить Наш дух від щастя аж до високості, Куди й орел ніколи не сягне...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі

АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
Instagram,
Viber: 0680839579
E-mail: vagonta@gmail.com

Хостинг від uCoz