Хто тебе вигадав, Любове? Він божевільний був, мабуть. Це почуття таке чудове, Але й отруйне, наче ртуть. Від неї біль і насолода Сплелися міцно у клубок. Любов – підступна нагорода, Красивий з терня нам вінок. Мабуть, ти створена поетом, Що теми вичерпав усі, Навік залишишся секретом Глибин непізнаних душі. Хто тебе вигадав, незнана? Цього повік не взнаю я. Ти – найсолодша з всіх омана В пустелях нашого життя!
Ти чуєш – весна вже в дорозі, Щось коїться з духом і тілом. І хоч на дворі ще морози – У серце тепло залетіло. Я прошу тебе, щоб на волю Ти випустив спраглі бажання, І серцю любити дозволив, Мов вперше і наче востаннє. Не бійся, що хтось не захоче Твої почуття розуміти. Знайдуться ще рідні ті очі, Що будуть для тебе світити. Хай ворог тебе не лякає І душу ніщо не бентежить, Бо серцю, що справді кохає – Без сумніву світ весь належить!
Знову вечір ліг на плечі, Ніч – то час душі розп'ять, Час для свіжих самозречень, Недописаних міжрядь, Недомовлених освідчень, Пошматованих сердець, Як вужем у душу відчай Заповза в глухий кінець, Час розвіяних ілюзій І нав'язливих примар, Коли друзі – вже не друзі, Обезкрилений Ікар, Час на пошук вічних істин І божественних начал, Коли думам надто тісно, Слізно скапує свіча, Коли янголи іскристі Обіймають крильми нас, І поет, немов провісник, Проника крізь простір-час...
Янголи, кохання, ностальгія І солодкий хміль від почуттів. День вчорашніх пристрастей зотлів Не до тла, він досі душу гріє. Ностальгія – пух пташиних крил, Що вітри роздмухають в безмежжя. Не приймеш в любові ти обмежень, У її загорнешся покрив. Ностальгія. Солодко і гірко Водночас, що більше – не збагнеш. Та в душі горить усе вогнем - Вже на обрії вам сяє щастя зірка. Хоч душа згубилась поміж рим, Між світів, землею й небесами. Пий кохання спраглими вустами! - Так, мабуть, задумано згори...
Теплий подих красуні-весни Змусить й серце схололе тремтіти. Все, що хочеш, у неї проси - І на камені виростуть квіти. Не ховайся у диких лісах, Не втекти вам від долі, не вдасться! Це ж для тебе жагуча весна Стелить квітами стежки до щастя. Ніжні квіти для тебе, дивись, Серенади пташині – для тебе, І веселка, де мрії вплелись, На прозорому вишита небі!
Розмежованість двох світів Не зшивається й сотнями променів. У любові закони прості – Можна грітися навіть і спомином. Розмежованість ночі й дня Надто є для людей очевидною. Лиш за серцем хто йде навмання – Тому й ніч від любові розвидниться. Розмежовує світ людей Невблаганністю часу і відстані. Лиш закохане серце дійде До своєї у Вічності пристані. Розмежовує доля й вас, Та кордони між вами стираються – Ти до неї щомиті вертаєшся Свіжим вітром крізь простір і час...
Пташина дивна крилонька підняла, Злетіла ввись на сяйво від зорі, І там крильми, у піднебесних далях В мить запалила мрії-ліхтарі. Хіба до мрії можна долетіти? Чи можна мрію спробувать на смак? У твоїм серці квітнуть дивні квіти, Любов лишає в ньому болю знак. Як птах летить і втоми не боїться – Так прагнуть лету мрії осяйні. Весна прийшла, ти нею знов наситься, Віддайся весь коханню і весні!
Що крок один – то все коротший шлях До рубежу, де мрії оживають, Вони в цю мить у небі ще кружляють, На тебе погляд кидають здаля. Ще крок один – самотність, мов туман, Розвіється у ніжності промінні, Любов сумні дощі в тобі зупинить, З душі відступить пустка і пітьма. Зроби цей крок, спивай свою весну, На крилах мрій відчутних, та незримих Влети у її серце, наче рима, І стане мить солодшою від сну! Я знаю, що Господь тебе почув – Відчуй, як в грудях подих завмирає, За крок один відчуєш присмак раю - Хтось рідний ніжно гладить по плечу...
В пустелях світу повно міражів, Які понавигадували люди. Та хто ж нас за ці вигадки засудить? Пітьма і світло вічно на межі. Кохання – загравання із вогнем, Який то спопеляє, то підносить Наш дух від щастя аж у високо'сті, Куди й орел ніколи не сягне. В пустелях світу важко віднайти Ту душу, що з твоєю – одне ціле, Пройдеш крізь сотні різних перевтілень, Та в серці тінь нестимеш самоти. Всю вічність йдем за серцем навмання, Шукаючи оазу свого щастя. Як віднайдем – живемо, мов у казці, Спиваючи нектари ночі й дня...
Втіха проникнення в душу душею Надто приємна, до щему в грудях. Ти самоту залишив за межею – Чи там за нею щастя здобудеш? Надто солодкі сердечні битви, Надто шалені, надто жагучі. Ріже любов наше серце, мов бритва, Рани від неї надто болючі. Помисли наші про сенс усього Надто туманні, нам незбагненні. Прагнем кохатися аж до знемоги, Щоб закипала кров в наших венах. Прагнемо ніжності душею й тілом, Може, не варто самотність плекати? Знову у серденьку щось защеміло – Надто втомилось кохання чекати...
Ніжно-довічне наше кохання, З присмаком ту'ги, пристрасті й сліз, Холодом віє, мить – вже вогняно, Наче комета, показує хвіст. Ніжно-довічне і ненаситне, Очі – безмежжя, в них – світу суть І безконечне свято блакиті, Що кожен прагне душею сягнуть. Ніч одкровення ляже на плечі, Зору явивши те, що нема. Ти ж знову прагнеш до самозречень Торкнуть вустами її чола... Вогнем кохання дух спопеляєм, Все злато світу – ніщо не варт, Ми надто прагнем торкнутись раю, Чи це не схоже на долі жарт?!
Не зупиняйся, минуле радо Тебе до ніжних штовха обійм, Бо лиш кохання над нами владне, Заради нього – живи і мрій!
Мабуть, неможливо кохання збагнути, Воно для людини – бальзам і отрута. Душа, що кохає, до світу вразлива, Страждає вона, хоч насправді – щаслива. Кохання у серці багаттям палає, І кожна хмаринка, що в нього влетіла, Здається, на клапті нутро розриває, І душу немовби виштовхує з тіла. Здається, кохання подібне на вітер, Відчути лиш можна – торкнутись не вдасться. Ми, наче молитву, шепочем сім літер І прагнем пізнати примарного щастя. Сім літер, що склались у слові “кохання”, Усе, що поснуло в нас, можуть збудити. І навіть людину в хвилини останні Спроможні вони до життя відродити. Кохання – мов крапля роси на світанку, Торкне її сонячний промінь – щезає... Леліймо кохання своє до останку, Бо святості більшої в світі немає!
Нічка темна наступила, Небом місячок снує, Лиш якась незрима сила Тіло зваблює твоє, Проникає скрізь і всюди, Навіть в серце і думки, Розсікає твої груди, Мовби течія ріки. Що за пристрасть, Де узялась, Звідкіля в ній той вогонь? Щось з тобою дивне сталось – Прагнеш ти її долонь, Ніжних вуст і поцілунків, І злиття в єдину плоть… Не збагнеш ти цих стосунків, Але вдячний, що Господь Дав торкнутися до дива І пізнати щастя смак. Хоч би що там - будь щасливим! Хоч на серці буде знак Від стріли Амура того, Що над вами промайнув, Підштовхнув вас на дорогу, Відтепер – на двох одну...
У мене нині дуже гарний настрій, ось і роблю "подарунки"
Ніч-володарка нас зачаровує снами, Забирає з полону безсоння гіркого, Поринаєм у сни ми, забувши про драми, І шукаєм там смаку кохання п’янкого. Кожен ранок вмиває надіями душу, День новий крихту віри вкладає у серце. Ми за щастя й кохання боротися мусим І вібруєм у ритмі весняних інерцій...
Напівпорожні долі сторінки Сміливо замальовуй почуттями, Щоб знову закохатись до нестями Й тепло своє вливати між рядки. Вогонь в душі нехай палахкотить, Почни життя вдихати повногрудо, Настане час й тебе торкнеться чудо – Кохання, що втамує ненасить Душі твоєї...
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('