SITE LOGO
Чт, 07.11.2024, 08:33
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1501-1530
Страницы: « 1 2 ... 49 50 51 52 53 ... 176 177 »

avatar
Роксоланко, це виключно завдяки твоїй "стимуляції", мені давно вже не пишеться... shy
avatar
Шляху не видно, бо сніги
Все навкруги знов закурили...
Ну де ж ти ходиш, Жінко мила?
Парнас самотнім не осилю,
Сумні без тебе береги
Моїх річок, які крізь серце
Несуть жагу чуттів великих
І роблять з мене Чоловіка.
Стань мені, Жінко, справжнім ліком
Аж до смерті!...

А у нас щойно була справжня хурделиця... kyky
avatar
Чого чекати від життя?
Якби ж то знати.
Багатства, слави, визнання,
Чи болю втрати?
А, може, треба віднайти
Свою дорогу,
Збагнути врешті - хто є ти?
Живеш для чого?
І не минаючи доріг,
Що терням вкриті,
Знайти в душі добра для всіх –
Це сенс у світі.
Що нам готує це життя –
Для нас важливо.
Лиш пам’ятаймо, вороття
Є неможливе...
avatar
Дякую, пані Катерино, за Ваш гарний римований відгук!
avatar
Дякую, Сашко! Деколи це недосяжне буває на відстані подиху, на відстані серцебиття...
avatar
Хай вертаються лебеді із далеких світів,
Серце б'ється знов трепетно від святих почуттів!
avatar
Пане Іване, тішуся, що моя творчість припала Вам до душі. Вам також добра, щастя і радості від життя!
avatar
Дякую, Любонько, за теплі слова!
avatar
З такою крилатою Матусею у вереденятка усе в житті вдасться... бажаю Вам щастя! happy4
avatar
Миколко, якщо вкладати у кожне слово частинку своєї душі - кожен вірш буде особливим. Нехай тобі щастить!
avatar
Миколко, ти молодець, що не боїшся братися за такі серйозні теми. Та раджу ще попрацювати над цим віршем, останній куплет зовсім вибивається з загального ритму.
avatar
Треба молитись не лиш перед сном! Перестав слова місцями, аби вирівняти ритм.
Добра тема, хоч і надто серйозна...
avatar
У світах самоти ми, мабуть, не одні –
Раптом хтось добре слово промовить мені,
Хтось пришле гарну звістку з далеких світів
І розвіє мій смуток, що в серце забрів.
Хтось молитву промовить за душу мою,
Щоби дух мій зміцнився в нелегкім бою,
А як ворог на мене піде із мечем –
В мить останню хтось завжди підставить плече...
Хоч тернисті дороги ведуть крізь життя –
Свою душу лиш вірою зцілюю я,
А ще - Друга словами, що сум прожене
І життя моє світлом осяє земне!
avatar
Наш світ навколо – наче сад,
Де кожен – садівник,
Якщо б могли навести лад -
То виріс би квітник... shy

Дякую, Іванку!
avatar
Так, початок, всюди наче на другому... при кінці я трохи запнулася, та нехай...
avatar
Це я крихту Твого сяйва собі привласнила... ;)
avatar
Гарно, Іванку, весняно і життєствердно.
Лиш в останньому рядку, мені видається, наголос мав би падати на другий склад...
avatar
Краще недохвалити - аніж перехвалити...

Подивись на коми, вони гуляють, де попало.
А текст добрий і милозвучний, лиш мені проситься "слізонька" замість "слізочки", так наче м'якше.
Добре, продовжуй у тому ж дусі!
avatar
Так ніжно і щемно, аж хочеться в небо...
Чого ще для щастя душі людській треба?...
avatar
Раджу дослухатися порад Роксолани - тобі буде все гаразд! yes
avatar
Дякую Вам, Галинко, за розуміння і проникнення у те, про що я пишу!
avatar
Колись у мене на робочому столі впродовж багатьох років у рамці стояла фотографія, на якій я у кузні Івана Франка у селі Нагуєвичі, де він народився, з піднятим над головою величезним молотом... а під фото мої слова -

Мій молот - Слово, ним лупаю
Скалу байдужості й облуди.
Чи поцінують труд мій люди?
Цього не знаю...
avatar
Допоки тут –
Не варто зазирати
За грані ті, людині незбагнені.
Допоки кров тече по наших венах
Ми рвемо ґрати
Облуд потворних і йдемо' крізь темінь
На Вищий суд.

Осердя душ
Гартуєм у звитягах.
Нехай ніщо не вищербить душі
В боях за правду, хай весни дощі
Омиють стяги
Від кривавих стигм. Лише війни ножів
Уже не руш!

У сяйві зір
Втопім свою журбу,
В нас вибір є – до світла, правди, волі.
Прийшла пора у руки брати долю,
Лише не будь
Рабом, ні тим, хто дух людський неволить,
Живи і вір!

Зрікаймось пут,
Які скували душу,
Любім цей світ – найбільша це потреба.
Сліпих душею Татко наш із Неба
Вже не відпустить -
Пробачить всім, прийме усіх до себе…

Та док' ми тут – несімо світло-суть!
avatar
Допоки тут –
Не варто зазирати
За грані ті, людині незбагнені.
Допоки кров тече по наших венах
Ми рвемо ґрати
Облуд потворних і йдемо' крізь темінь
На Вищий суд.

Осердя душ
Гартуєм у звитягах.
Нехай ніщо не вищербить душі
В боях за правду, хай весни дощі
Омиють стяги
Від кривавих стигм. Лише війни ножів
Уже не руш!

У сяйві зір
Втопім свою журбу,
В нас вибір є – до світла, правди, волі.
Прийшла пора у руки брати долю,
Лише не будь
Рабом, ні тим, хто дух людський неволить,
Живи і вір!

Зрікаймось пут,
Які скували душу,
Любім цей світ – найбільша це потреба.
Сліпих душею Татко наш із Неба
Вже не відпустить -
Пробачить всім, прийме усіх до себе…

Та док ми тут – несімо світло-суть!
avatar
Тобі сказати хочу я - тепло хатини отчої
Не згаситься, док житимем, теплом її ми ситимось...
avatar
Якби не ти - його б і не було, та все ж... куди мені до тебе, Криластику?...
avatar
Якщо так - то вірш написаний не намарно.
Дякую, Ірино!
avatar
Паспортний він і вік (зрілість і мудрість) душі - різні речі... знаю таких двадцятилітніх, які пишуть набагато глибше і досконаліше, у віршах яких можна знайти значно більше життєвої мудрості, аніж у деяких сивочолих, нікого тут, звісно, образити не хочу...
avatar
Та я пишу не лише для "починаючих", та і як розмежувати починаючого від непочинаючого?
Пишу усім, хто вміє бачити і чути, хто живий душею, чиї крила прагнуть лету...
avatar
Вячеславе, зазнаватися ще зарано, я була з Вами лагідною, а можу значно суворіше. Раджу більш вимогливо ставитися до рим, ось наприклад "зустріч - роки", ну що це таке? Та й надто багато дієслівних рим, у мене їх щоправда також вистачає, але не потрібно аж так перенасичувати ними вірша. Над цим віршем я би ще попрацювала на Вашому місці...
Ну як там тепер Ваш "хвіст"? ;)
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz