я тебе намалюю кармінним зітханням на таці
зішкребу позолочену фальш аж до хрусту кісток
і оголену душу оголену місячним танцем
заховаю між тріщин люстерка в надщерблений шов
де усі переливи пекучі до крові до глянцю
як напахчені стегна рибинно-покірних жінок
а зненависть солодша зненависть впивається ланцом
огадючує очі поставу і слід підошов
проминаюча ніч наговорить на вибух багрянцю
на пелюстя небесне розірваний сонця вінок
я тебе намалюю здираючи серце і пальці
до німих голосінь горизонту куди ти пішов…
Оксано, а якщо одне з двох слів "оголену" замінити на "роздягнуту", щоб уникнути повторення, а також там, де двічі "зненависть", внести зміну - "помалу" чи "потрохи"?.. Барвисті картинки малюєш, та головне - дуже чуттєво...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")