В ОБІЙМАХ ОСІННЬОГО ЛІСУ
Я так люблю прихОдити в цей ліс, Де пахнуть сосни ладанно і пряно, Де золотаві кучері беріз, Омиті небом, наче океаном, Тривожать тишу шелестом м'яким. Де мох деревам стелиться під ноги, Немов густі овечі килимки. Де водоспаду срібного пороги Спадають дзвінко в затінки густі. Де крізь вологу листяну завісу Осінні зблиски, ніжно-золоті, Летять і тануть десь у лоні лісу. Де, поховавшись від чужих очей, Гриби шапкаті зиркають з-під листу. Де водограй посріблений тече, В траві згубивши ноту променисту. І так душі відрадно, аж до сліз, Коли мене в таку погожу днину За плечі обіймає ніжно ліс, До серця гОрне, мов малу дитину!..
Додав: oduvan4ik (16.09.2012)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2583
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
у Вас 
0
Рада Вам! 
Щиро бажаю Вам,пані Катю,такої приємної прогулянки осіннім лісом!Дякую за тепле слово! 
