В ОБІЙМАХ ОСІННЬОГО ЛІСУ
Я так люблю прихОдити в цей ліс, Де пахнуть сосни ладанно і пряно, Де золотаві кучері беріз, Омиті небом, наче океаном, Тривожать тишу шелестом м'яким. Де мох деревам стелиться під ноги, Немов густі овечі килимки. Де водоспаду срібного пороги Спадають дзвінко в затінки густі. Де крізь вологу листяну завісу Осінні зблиски, ніжно-золоті, Летять і тануть десь у лоні лісу. Де, поховавшись від чужих очей, Гриби шапкаті зиркають з-під листу. Де водограй посріблений тече, В траві згубивши ноту променисту. І так душі відрадно, аж до сліз, Коли мене в таку погожу днину За плечі обіймає ніжно ліс, До серця гОрне, мов малу дитину!..
Додав: oduvan4ik (16.09.2012)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2525 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
Сайту виповнилось 6547 днів