Вибори на 205-му окрузі, або чому революція неминуча
14:09
Як і варто було очікувати, на виборах в 205-му окрузі, що на Чернігівщині, переміг провладний кандидат Сергій Березенко. Його виборча кампанія проходила у “кращих традиціях” регіоналів: хрестоматійна гречка і підкуп виборців, широке використання адмінресурсу, “тітушки”, фальсифікації...
Передусім, приклад чернігівського округу доводить, що відмова “Правого сектора” від участі у місцевих виборах правильна. Тим же, хто так не вважає, можна відповісти словами очільника громадсько-політичного крила ПС Андрія Тарасенка: “Невже ви вважаєте, що краще витрачати сили і ресурс на гречку, депутатський та іноземний десант, підробні печатки, конверти і накачаних ублюдків, аніж на підготовку Революції?!”
Виборами ситуації не зміниш. Ні парламентськими, ні президентськими, ні місцевими. Революційні сили, які прагнуть реальних змін, ніколи не здобудуть на виборах абсолютної перемоги, а саме така перемога необхідна для проведення змін у країні. І справа навіть не в адмінресурсах та фальсифікаціях. Усі “рейтингові” політичні сили — це сили олігархічні. І вони виграють на виборах за рахунок десятків, сотень мільйонів, котрі витрачаються на “агітацію” (а по факту — на одурманення і баранізацію населення). Де знайти такі кошти революціонерам? Хіба що “лягти” під якогось олігарха, стати його маріонетками. Але тоді вони перестануть бути революціонерами...
Ще одна особливість виборів на 205-му окрузі — надзвичайно низька явка виборців. Люди розчарувалися у нинішньому політикумі та політичній системі загалом. Від кількості людей, які 26 липня прийшли на виборчі дільниці, можна відмінусувати тих, хто голосував “за гречку”. Тоді ми отримаємо взагалі мізер. А це значить, що не просто політикум, але й саме політичне життя вимагає радикальних змін. Нинішня політична система себе повністю дискредитувала.
Певний відсоток людей, що не голосували, — це потенційні учасники революційної боротьби. Інших не варто засуджувати. Люди не зобов'язані вірити у обіцянки політиканів. Вони просто хочуть нормально жити, а таке життя їм можуть забезпечити лише патріоти, що прийдуть до влади революційним шляхом.
революція ... майдан ... застарілий план . владу зміниш суттю правдивих сердець , а купить Україну закордонний "пан" і труд героїв на війні у попелі буде нанівець ... Лише коли люди , більшість патріотів , знайдуть спільну мову між собою , збагнуть як і з ким боротись , знайдуть як і чим змінити владу , а головне зрозуміють як створити народну владу ( тобто владу яку б контролював народ) тоді лише будуть зміни , а так буде і далі - як кажуть математики , від перестановки доданків сума не міняється , від перегрупування і перестановок у владі - її корупціонна і брехлива сутність - не зміниться , ось над чим треба думати !
Ну, то можна чекати ще років 100, коли все буде так, як в Скандинавії. Україна знаходиться на порозі реального економічного колапсу. Влада пикатих, що прийшла на крові Небесної Сотні, вже втричі примножила за цей рік свої статки, а мільйони пересічних громадян України скніють у тотальних злиднях! Україна зараз за всіма показниками перетворилася на РЕАЛЬНУ АФРИКАНСЬКУ країну! То що ж - чекати, коли усі Ваші мрії здійсняться якось самі по собі, чи йти шляхом, котрий пропонує Провідник Ярош і його герої-хлопці?
А чого чекати ? А про що мріяти ? Треба працювати ! Треба діяти ! Коли люди і тим більше вояки України ( ГЕРОЇ ) зрозуміють що війна триває всюди де є неправда і несправедливість , коли мирно не ополчаться на зло і коли нарешті зрозуміють що все можна змінити лише разом , обєднавшись , ось тоді щось зміниться , а інакше ... Буде ще гірше ніж є зараз , але чи це можливо ... Вирішувати нам ...
Пане Іване, про необхідність бути разом українці чують з часів Богдана Хмельниького. Але не було ще такого дня(ЖОДНОГО!), коли б українство не гризлося між собою та не бігало до Москви з кляузами один на одного. Вихід є і ним пройшли колись Чилі та Турція, де ІСТИННІ ПАТРІОТИ змогли просто взяти владу силою та направити їхні країни у вірному напрямку. Патріотів було дуже небагато, але вони знали: ЩО і ЯК, і вони врятували народи їхніх країн від економічної та духовної катастрофи. Імена генерала Аугусто Піночета та турецьких генералів навіки вписані золотом в історію і Чилі, і Турції. Я переконаний в тім, що той економічний та духовний стан, в котрому перебуває Україна нині, не дозволяє вийти з провалля демократичним, європейським шляхом. Українська нація просто не має часу на десятиліття кволих та недолугих реформ! Українці мають зараз дуже обмежений час перед тим, коли сили реваншу, проплачені Кремлем, перехоплять ініціатиу і кров героїв Революції Гідності буде змита демагогією та відвертою брехнею московської агентури, що абсолютно нікуди з України не ділася, бо, існуючий кланово-олігархічний режим, створює їй максимально комфортні умови!
Тільки з небайдужих людей твориться сутність щастя треба збагнути оце коли війна і нещастя ... Гуртом можна все перемогти , а українці на жаль ... одинаки , тому мабуть нас так важко зібрати разом ... Невже дурні ( але хитрющі і завидющі) можуть зібратися разом і керувати мудрішими , чому ... Ця відповідь мабуть ошелешує не одне покоління українців ...
Тарас ШЕВЧЕНКОЮродивийВо дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Украйну правили. Добра Таки чимало натворили, Чимало люду оголили Оці сатрапи-ундіра, А надто стрижений Гаврилич З своїм єфрейтором малим Та жвавим, на лихо лихим, До того люд домуштрували, Що сам фельдфебель дивувались І маршировкою, і всім, І «благосклонні пребивали Всегда к єфрейторам своїм». А ми дивились, та мовчали, Та мовчки чухали чуби. Німії, подлії раби, Підніжки царськії, лакеї Капрала п'яного! Не вам, Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу. Розпинать, А не любить ви вчились брата! О роде суєтний, проклятий, Коли ти видохнеш? Коли Ми діждемося Вашінгтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во время оно; А вас, моїх святих киян, І ваших чепурних киянок Оддав своїм прафосам п'яним У наймички сатрап-капрал. Вам і байдуже. А меж вами Найшовсь-таки якийсь проява, Якийсь дурний оригінал, Що в морду затопив капрала , Та ще й у церкві, і пропало, Як на собаці. <Тоді, дурні, і вам було б На його вийти з рогачами, А ви злякалися...>* Так-то так! Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив. А ви, юродиві, тим часом, Поки нездужає капрал, Ви огласили юродивим Святого лицаря! а бивий Фельдфебель ваш, Сарданапал, Послав на каторгу святого; А до побитого старого Сатрапа «навсегда оставсь Преблагосклонним». Більш нічого Не викроїлось, і драму Глухими, темними задами На смітник винесли, а я... О зоре ясная моя! Ведеш мене з тюрми, з неволі Якраз на смітничок Миколи, І світиш, і гориш над ним Огнем невидимим, святим, Животворящим, а із гною Встають стовпом передо мною Його безбожнії діла... Безбожний царю! творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока, Як сотнями в кайданах гнали В Сибір невольників святих, Як мордували, розпинали І вішали. А ти не знало? І ти дивилося на них І не осліпло. Око, око! Не дуже бачиш ти глибоко! Ти спиш в кіоті, а царі... Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани, А я полину на Сибір, Аж за Байкал; загляну в гори, В вертепи темнії і в нори Без дна глибокії, і вас, Споборники святої волі, Із тьми, із смрада і з неволі Царям і людям на показ На світ вас виведу надалі Рядами довгими в кайданах...[Грудень 1857, Нижній Новгород]______________________________________ * Ці рядки закреслені автором в рукописі.Доволі актуальний вірш, як добряче вчитатись...
0
Україна знаходиться на порозі реального економічного колапсу. Влада пикатих, що прийшла на крові Небесної Сотні, вже втричі примножила за цей рік свої статки, а мільйони пересічних громадян України скніють у тотальних злиднях! Україна зараз за всіма показниками перетворилася на РЕАЛЬНУ АФРИКАНСЬКУ країну! То що ж - чекати, коли усі Ваші мрії здійсняться якось самі по собі, чи йти шляхом, котрий пропонує Провідник Ярош і його герої-хлопці?
