алебастрово-юна кіпріда тонкоруко і зграбно
ловить блискітки кіс черепаховим гребенем
неслухняні як діти розбігані леле
і гойдає-вигойдує мушлі тонке голосіння
що ж ти тужиш сестричко перлинки не-зав’язь-не-зачин…
у рожевих світанках утрачена втіха
огортає кіпріду лінивими хвилями бісеру
снів прийдешніх що справдились щемко і радісно
попід сонячним оком леліткова панна
роздивляється хитро гладеньке своє відображення
у зіницях стоокого велета з пращею
але байдуже їй бо ж цілком не закохана…
31.05.2012
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
