Вчора, 7 серпня 1932 року, було прийнято постанову Сталіна, так званий закон "про 5 колосків", що стало фактично першим кроком до Голодомору
Цього дня, 83 роки тому, з легкої руки Йосифа Сталіна було підписано кривавий закон, який став початком наступних трагічних років в історії українців. Закон "про п'ять колосків", або як його ще називають просто "Колоски", - це народна назва репресивного радянського закону часів Голодомору.
Запрошуємо переглянути:
- «Диявольський піст» 1932-33-го років;
- Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му – непереможні сьогодні!
- Година-спогад «Я пам’яті запалюю свічу»;
- День пам'яті жертв Голодоморів - покладання квітів та свічок.
Згідно з інформацією МЗС України, текст закону був власноруч написаний Сталіним. Закон передбачав за розкрадання колгоспного і кооперативного майна "розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років теж із конфіскацією всього майна". Амністія у цих випадках заборонялась.
Законом "про п'ять колосків" фактично людям було заборонено їсти. Окрім власне самого закону існувала також Таємна інструкція про його застосування.
Аналіз 20 тисяч справ показує, що серед засуждених було 83% колгоспників та селян-одноосібників і лише 15% — "кулацько-заможних елементів". Отже, цей закон було спрямовано проти селян, котрі, рятуючи дітей від голодної смерти, змушені були нести додому з поля кілограм чи два зерна, ними ж вирощеного.
На літо 1933 року за цим законом було засуджено 150 тис. осіб. Зокрема, карали дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.
Найвідомішими дослідниками Голодомору в Україні стали Джейм Мейс та Робет Конквест. Саме завдяки їхнім дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні.
У 1986–1987 роках Джеймс Мейс був виконавчим директором комісії дослідників (юристів та істориків) при Конгресі США, які повинні були дати оцінку Голодомору 1932–1933 років. Мейс не був членом комісії, проте її часто називали "комісією Мейса". Саме він займався написанням звіту комісії.
Він брав участь у гарвардському проекті щодо джерел про Голодомор 1932–1933 років. Організував дослідницьку програму "Усна історія українського голоду 1932–1933 рр.". Згодом свідчення були використані у роботі Комісії США по Голоду в Україні та видані в трьохтомнику.
Мейс з обуренням згадував позицію декого з західних славістів, "совєтологів" й інших знавців радянського тоталітаризму, які відмовлялися визнати, по-перше, жахливу чисельність жертв цього комуністичного експерименту, а, по-друге, відповідальність за свою злочинну сліпоту — бо саме 1933-го офіційний Вашингтон визнав СРСР і встановив із ними дипломатичні зносини.
Англо-американський історик Робет Конквест вивчав злочини комуністичного режиму в Радянському Союзі. Він одним з перших ґрунтовно дослідив та описав Голодомор в Україні у книзі The Harvest of Sorrow – "Жнива скорботи". Його визначною працею називають The Great Terror – "Великий терор", в якій Конквест описав сталінські чистки 1937-1939 років.
За його підрахунками, за часів Сталіна загинуло близько 20 млн людей: у результаті голоду, через ув'язнення в таборах примусової праці, а також були страчені. Ця кількість у кілька разів перевищує кількість жертв нацистського Голокосту.
Жертви Голодомору просто на вулиці
Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його Геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді.
Так, починаючи з 1983 року, в столиці канадської провінції Альберта місті Едмонтоні, в мерії міста щорічно проводиться відзначення річниці Голодомору. На офіційній частині заходу традиційно присутні мер міста й керівники провінції. Біля входу до мерії встановлений перший у світі пам'ятний знак на вшанування річниці Голодомору "Розірване кільце життя".
У 1988 році Конгрес США, а в 1989 році — Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932-33 років актом геноциду проти української нації.
В Україні четверта субота листопада визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція "Запали свічку".
Найбільш монументальними серед пам'ятників жертвам Голодомору є меморіали у Києві та Харкові. Пам'ятники жертвам Голодомору встановлені також у Дніпропетровську, Одесі, Миколаєві, Кіровограді, Луганську, Сумах, Черкасах, Коломиї та багатьох інших українських містах і селах. Закордоном пам'ятники встановлені у Едмонтоні, Калгарі, Вінніпегу та інших містах.
| 
1
