Ромашка

Ромашка польова, пелюсточки білі,
ніби в долонях, голівка золота.
Два ніжні серця у коханні не смілі
шукають пораду і в тебе пита.

Ромашечка мила, будь-ласка скажи,
дай мудру пораду на довгі роки,
бо не знаю чи любить, а ти підкажи,
течія носить по коханню ріки.

Серце омите чистими водами сліз,
валуни стримують хвилі бурхливі ,
над берегами душі росте верболіз
і не знаю, чи ми разом щасливі.

Ромашечка мила, будь-ласка скажи,
не знаю, як жити подальші роки,
пелюстки твої знають, то ж розкажи,
течія носить по коханню ріки.

Ромашка шепоче – своє серце питай,
як любить підкаже, про це пам’ятай,
а мої пелюсточки не рви, не гадай,
в надії живи і в надії кохай.

Ромашечка мила, будь-ласка скажи,
без милого мого нестерпні часи,
не знаю чи любить, підкажи, підкажи,
течія носить по коханню ріки.

Любить, кохає, чуєш - співають шпаки,
огляньсь, придивись все цвіте навкруги,
ви щасливі, щасливі на довгі віки,
коханому серце віддай з ним і живи.

Ромашечка мила пелюстки бережи,
а мудру пораду підкажуть роки,
вже знаю, що любить, ти себе стережи,
хай течія носить в коханні ріки.

04.06.2008