ПОЛЮВАННЯ НА ЄДИНОРОГА
Я не твоя, але ти мій… на час…
Як жалить холод стежки босі ступні,
Півмісяць-зрадник скалиться підступно:
Він чує кров і розуміє нас.
Бо мушу йти: приманка, діва, фетиш.
Судьба на двох одна – на вдих у сні.
Покоро горда, не повір мені,
Нехай даремно плачу: де ти, де ти…
Пошерхлі губи і солоний піт,
Туман густіє молоком прокислим.
Парча корсажу груди грубо тисне –
Едемські ябка бісових боліт.
Стигматами спікає хворе серце
Дріж падолиста, що нап’яв стрілу.
Всі спогади вмирають у відлу-
нні днів минулих, істинних, прийдешніх.
Мій нереально-ідеальний звір!
Не бійся тих, котрі пантрують в хащі.
Минеться ночі гріх вином пропащим,
І я не діва, не обманка. Вір.
28.10.12
Додав: Oksana (28.10.2012)
| Автор: © Оксана Мазур
Розміщено на сторінці : Мазур Оксана
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2048 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА