Напиши, моя доле, мені смс, Напиши хоч на клапті опалого листу, Хоч сонцем всміхнися мені ти з небес. Не пишеш... забула. Ні долі, ні хисту. Ну що ж, моя доле, тоді собі спи – Я, мабуть, також піду подрімаю. Наснились поля і жита, і снопи, І спокій, котрого давно вже немає... То сон був, лиш мить швидкоплинна, Я знову від тебе чекаю звісток – Ти пишеш пухом тополиним, А я чекаю, щоб упав листок, Ти також, люба моя доле, Мабуть дивуєшся мені – Ти ж завжди, завжди поряд, А я, сліпа, шукаю десь удалині...
Усі ми відчуваємо і треба нам ... Завжди на світі щоб було кого любити , і хочеться завжди й завжди , щоб нас колись на світі справді полюбили .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
0
