Минулий 2012 рік

Було весняно, літньо і осінньо,

Було  зимово – сніжно і сріблисто.

По-мурашиному - у метушні, не раз спокійно,

Було летіла понад мрії вище.

А потім опускалася між люди,

Поміж левині душі і серця -

Розумні й загадкові, а не раз – облудні,

Зрадливі і опущені на дно життя.

Моя душа – опліт і сенс буття,

Без вартових пристанища шукала.

У мирі з духом праведно жила,

Але бува від заздрощів вмирала.

Горіла в сумнівах, вагалася не раз,

Благословення в Господа просила.

Дванадцять місяців – будила сонний час,

Щоб не пропала прижиттєва сила.

О рік минулий – шана і поклін,

Тим пережитим збудженим хвилинам.

Нехай наступний – князем прийде в дім

Впущу до серця в мирі, шанобливо

Й стотисячно вклонюся до землі,

Нехай у мудрості мій шлях згорає.

Життя прожити в білокаміннім вогні,

Відчути світло надземного раю.