Навколо – вирує життя:
У небі, у морі, на суші..
І жаль, що осіння краса
В зимові ховається душі.
Навколо – жартують вітри,
Як день несе зміну у час.
І жаль,
що лопочуть крильми
Літа, як злітають від нас.
Навколо – багато облуд,
І смутку, і бруду, і горя.
Але не жаль, як стечуть
Дощами крапельки болю.
Навколо – змовкають птахи,
Час їм у вирій летіти.
Треба навчитися мовчки іти,
Щоби життю порадіти
|