Солодкий смак кохання давно не відчував я, Але в один із літніх днів проснулося бажання, Здійнявши бурю почуттів, заволоділа моїм серцем, Засяявши в душі моїй, мов перлиною на дні морськім.
Щодня я думаю про тебе, не можу стримати себе, Хоча душа шукає спокій, але його чомусь нема, Я хочу все забути, та спроби мої марні, Тому що, люба моя, кохаю сильно тебе я!
Подарував коханій два останні вірші і додав маленький матеріальний презент, що теж виражав мої сильні почуття, але просив подивитися подарунок вдома. Вона сказала, що була вражена, їй було дуже приємно, словом "чуть не впала, коли розгорнула". І... пообіцяла мені віддячити... Але коли і як не уточнила
Пане Славко. Це чудово, що Ви стільки творів присвятили коханій. Тільки моя порада - не збільшуйте "напір" щодо коханої. Дайте її трохи часу все осмислити. Можливо вона сумнівається саме через це, що Ви так до безтями закохані, або боїться, що палке кохання може швидко скінчитись.
Хоча краще нехій порадять жінки. Вони краще знають.
Кохання -- джерело чистої води для спраглого, і якщо він не вип`є води, то помре, а якщо буде глибше занурюватися, також загине. Тож хіба не варто загубити своє життя заради коханої людини. Кохайте і не важливо чи взаємно чи ні. Адже поки людина щось відчуває -- поки вона жие.
Коханню присвятив я не одного вже листа , та відповіді серця я не знав , хоча чекаю ... вірю прийде день новий й мене також полюбить хтось . Бо завжди в світі головне і це найперше ... це любов . !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за