Пустка дзвенить тобою,
Холодом, чи журбою,
Шум подолає цей страх,
Тільки замОк на устах.
Хочеться кинути плуг,
Словом порвати ланцюг,
Та не почує ніхто,
Те, що пройме до кісток.
Марно шукати вину,
Марно будити луну
У безборонних очах,
У нескінченних листах.
Прийде зневіри мара,
Рветься десь чорна діра.
Мить зупинити вже час?
Що це поглине не нас?
Хочеться кинути плуг,Словом порвати ланцюг, Та не почує ніхто, Те, що пройме до кісток. ТАК,ПАНІ МАРІАННО,ВАЖЛИВО,ЩОБ БУЛО ПОЧУТЕТЕ ,ЩО СКАЗАНО. ....А "МАРА" -ВОНА ВСЕ РІВНО НЕМИНУЧА,НАЖАЛЬ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
П.Маріанночко,гарний вірш,пронизливий.
