І що, скажіть, у тому злого,
Коли вперед веде дорога?
Шукає кожен свою стежку,
Свою гаптовану мережку.
Чому буває, що даремно?
Ще й боляче і неприємно.
У кожного своя невдача,
Та не зізнатись в ній, одначе.
До сонця прийдуть перемоги,
Незнані їм перестороги,
Зруйнує все одна поразка,
Коли невчасна вже підказка.
А можна мандрувати просто?
А може лісом, або мостом?
Забути вічний шал змагання?
Чи вдасться вийти без вагання?
Ваша правда, у кожного своя дорога і своя мета. І не завжди ми отримуємо бажане...Та кожна поразка - це досвід і можливість вчитися на власних помилках.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
