Забуття
При забутих воротах до раю Ангел - сторож з вогненим мечем, Він блукальців згорьованих зграю Відштовхне в попелище плечем. Душам вибратись з прірви несила, І у темряву променям зась, Та знайде світло в тернах і брилах, Хто відкриє нову іпостась. Не усі оберуть собі долю, Лише віра омиє дощем, Та надія засіє те поле, І накриє спасенним плащем.
Додав: Trajana (12.08.2013)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1406
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Все це дуже сумно. Боляче дивитися на те, що зараз робиться в США (в Техасі, зокрема) та й в інших частинах Землі теж не все гаразд.
leskiv : Щиро дякую, пане Василю.
leskiv : Погоджуюся з паном Василем. Вірш актуальний. Але де шлях виходу з цього сумного становища? Я не бачу його зараз.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
+
