Знову
Коли вийде з-за хмари надія, І веселка дарує всі барви, Знов зустрінеться щастя примарне, Знов здолаємо розпачу змія. Сонце й літо, ромашки і трави Так духмяно пробуджують силу, І щасливими станем ласкаво, Знов злітаєм в натхнення на крилах. І всміхаються люди привітно, І всі справи течуть кольорово, Щоб приносити щастя і світло Знов проміння засяє ранкове.
Додав: Trajana (13.08.2013)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1404 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА