Пт, 22.11.2024, 22:57
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Ляна [3]
Аня Рам. Сторінка поезії та прози [33]
Ходак Руслан [4]
Король Юлія [7]
Данилюк Наталя [225]
Дейнека Оксана [4]
kyzzinka357 [1]
Федорів Олександра [28]
Геник Леся [206]
Семенюк Юлія [3]
Стожар Ігор [14]
Тріщ Михайло [1]
Стомарівський Петро [1]
Walther [6]
Микола Істин [10]
Леся [3]
Шишуряк Сергій [15]
Тимчишин Мар'яна [9]
Шмигельська Леся [12]
Олійник Володимир [66]
Галина Яхневич-Середа [41]
Слов'як Яніна [3]
Короткий Василь [4]
Баркалов Руслан [23]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Івано-Франківщини категорії та розділи української поезії, українська проза Данилюк Наталя
 

Те саме Різдво



Те саме Різдво. 
І вечеря, і люди -
близькі, найрідніші! 
І бабина хата.
Збираємось вкотре, 
та бабці не буде...
Вливаюсь в обійми 
родинного свята.

Розмови, колядки 
і спогади світлі,
і тато словами 
жонглює уміло,
дзвенить його сміх 
у п'янкому повітрі!
Лиш темне волосся 
давно побіліло...

Вовтузяться діти - 
дрібні пташенятка...
А руки у мами, 
як в доброї феї,
куйовдять чиїсь 
оксамитові прядки,
та вже не мої, 
тільки доні моєї...

І вже не мені 
покладе у кишеню
розчулений дід 
за колядку дарунок...
Різдвяний серпанок 
хапаю у жмені,
а спогади тануть, 
немов поцілунок!..

І я вже сідлаю 
іржаві санчата,
мережу засипані 
снігом облоги,
у білих вершках 
заховалася хата
і сипле зерно 
віншувальник під ноги...

В молочних туманах 
пливуть гобелени
і стежка в дитинство 
лісами поро́сла,
і сніг у дворі 
вже не вищий за мене,
те саме Різдво... 
Але я вже доросла...


Додав: oduvan4ik (13.01.2014) | Автор: © Наталя Данилюк
 
Розміщено на сторінці: Данилюк Наталя

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1890 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): люди, Різдво, колядки, спогади, Мама, Тато, родина

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 freedom • 12:57, 13.01.2014 [Лінк на твір]
Прекрасний вірш,дорога п. Наталочко.Я відчула в ньому щось до болі близьке і рідне.Спасибі Вам,за такий щемний вірш!З МЕланкою,будьте здорові! hands 55555 55555 55555 table-4 s-7 s-6 s-8
avatar
2 Oksanka • 18:19, 13.01.2014 [Лінк на твір]
Та все рівно в душі очікую на Різдвяне чудо...Щиро дякую за вірш п. Наталю. :) up
avatar
3 укран • 20:35, 13.01.2014 [Лінк на твір]
Відчувається така до болю приємна домашня атмосфера.
Дякую.
avatar
4 Koshkina • 10:37, 14.01.2014 [Лінк на твір]
Все повторюється, але відчуття різняться...... yes
avatar
5 Asedo1949 • 17:38, 14.01.2014 [Лінк на твір]
Дивовижно, п.Наталю! Насичено, образно, талановито! Викликали спогади моєї давнини... Дякую за прекрасну поезію! 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz