Забуття
Не заживає рана, Не перейти за втрати, А навкруги омана. А правда перетята. Хто відповість за кривду? І досі ще питання. Де взяти барикаду, Що буде нездоланна. І скільки Україна В серцях живе гарячих, Не стати на коліна Нам пам’ять зможе зряча. Вже не забути болю Вже не спинити зброю, І ріками-журбою Навіки самотою.
Додав: Trajana (07.06.2014)
| Автор: © Маріанна
Розміщено на сторінці : Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1867
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Звичайно, ще рано. Дякую.
klavysjka : Так влоно і є. Велике бажанн вижити й жити і віра, що ГОсподь почуж і вбереже.
virchi : У вірші показано не тільки жахи війни, а й силу віри. Молитви почув Бог і вберіг життя, що є найціннішим...
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
