Не вірю ні в диявола ні в бога,
не вірю в справедливість і любов!
на цій землі давно нема святого,
про що наївні кажуть знову й знов...
Нема у тому світі ні краплини,
чогось світлішого, аніж нестерпний біль
і я один нікуди вже не лину,
забути б все і змити з рани сіль.
Та рани наче з сіллю й кровоточать
хоч вже і звик до болю й самоти -
я мрію знов побачить твої очі,
в моїх думках, чомусь, одна лиш ти...
в мені, повір, немає більше сили,
я вкотре вже на фінішній прямі,
я просто хочу в тишу...до могили
і щоб слова навік були німі...
У двадцять років дехто робить висновок, що все хороше в житті вже закінчилось, а в п"ятдесят приходиш до висновку, що найкращі сторінки життя ще не прочитані. То ж не сумуйте, юначе.
Можна не вірити ні в що, ні в кого, але треба завжди вірити в себе, щоб хоча б збулося оте заповітне "я мрію знов побачить твої очі". Бо звідти, де "слова німі", "в думках одна лиш ти" - то вже фантастика, адже думки там еволюціонують у чорнозем. А втім, якщо "на цій землі давно нема святого" і "немає більше сили", то розмови просто зайві, сходіть "просто в тишу", але по неї не обов'язково йти "до могили", вона , буває, живе й "на цій землі", "про що наївні кажуть знову й знов".
Ну от! Все, що я сказав використано проти мене в суді ))) Дякую за візит!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за