Цілунком з губ моїх зомлілих Слова несказані вкради; Якщо їх ти Складеш в ряди – Знайдеш заховані сліди Десь на межі душі і тіла, Там, де туману клапті білі Зміяться тихо край води. Гайда туди, У снів сади По заборонені плоди, Що лиш для нас обох дозріли! … Ніч уквітчала в зорі крила, А липи ллють густі меди; На всі лади Очерети Благословення шлють – гляди: Вінчає нас природи сила!..
|