Нд, 22.12.2024, 16:54
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Мандаринка
 

Прощання душі.

Який кругом світ чудовий,
Густі ліси, глибокі ріки,
І найрідніші високі гори...
З усім прощаюсь я навіки!

І рідна хата, потік поруч
А в хаті мама, тато - вся рідня!
Якби мені хотілось знову,
Щоб поміж ними була я.

Старенька бабця гірко плаче,
Мама аж чорна із журби,
Тато мовчить, а серце каже:
" Нема у мене вже дочки".

Не плачте, рідні, я вас прошу,
Мене сльозами не вернеш,
Ви помоліться краще Богу,
Він вас послухає, Він - наш Отець!

Це воля Господа Святого,
І дякуйте за все Йому,
Людина вже не змінить того,
Що їй судилось на віку.

Жаль мені прощатись з вами,
Ще 40 днів я серед вас,
А потім будуть два світи між нами,
І вічність назавжди розлучить нас.

Ви не лякайтесь, рідні того,
Бо в усіх однаковий кінець,
І ми зустрінемося знову,
Коли так схоче Бог-Отець.

Ви віруйте, я вас благаю,
Моліться Богу, йдіть у Божий храм,
І аж тоді я запевняю,
Знайду я вічний спокій там.

А тепер співайте "Вічна пам'ять!"
Не плачте, сльози геть утріть,
Я залишаю вам на пам'ять
Могилу й хрест - до них і приходіть!

Відвідуйте мене й не забувайте,
І пам'ятайте, що просила я,
Назавжди, рідні, ви прощайте,
Мені пора, я йду в загробнеє життя!

Додав: mandarunka (02.06.2015) | Автор: © Мандаринка
 
Розміщено на сторінці: Мандаринка

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1739 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 укран • 11:52, 04.06.2015 [Лінк на твір]
Не зрозумів.
Вам же 27, невже Вас мучить хвороба?
Чи це всього лиш прощання вигаданого ЛГ?
Будьте здорові! Будьте щасливі! і, прошу, так не пишіть...
avatar
3 mandarunka • 14:59, 04.06.2015 [Лінк на твір]
Ні, я здорова, я уже щаслива, але був період коли кілька років підряд я втрачала рідних людей: спочатку бабця, яка виростила мене, потім той рік не закінчився навіть, помирає мій вуйко, теж досить близька мені людина, місяць по смерті вуйка в автокатастрофі гине моя 18-річна сестра. І тут проходить рік без смертей, я навіть встигла заміж вийти, але і того року після свого весілля я ховаю рідну маму, а півроку після мами не стає тата... Тому мої вірші такі сумні, навіть дивні. smile
avatar
2 ЛІРИК • 12:31, 04.06.2015 [Лінк на твір]
Віра тримає, віра підносить. Треба жити, надіятись і вперто йти до своєї мети. Бог і люди поможуть. Пишіть і все буде добре!
avatar
4 mandarunka • 14:59, 04.06.2015 [Лінк на твір]
Дякую за розуміння!
avatar
0
5 lilia888 • 09:15, 05.06.2015 [Лінк на твір]
Ви втратили багато рідних, це дуже боляче, співчуваю... Але життя триває.
Два роки тому помер мій тато, йому було лише 48.. В той період я думала, що ніколи більше не буду ні писати, ні взагалі нічого роботи.. Але знайшлися люди, які мене підтримали. Час гоїть будь-які рани, хоч і лишає рубці. Тому бажаю Вам поряд добрих достойних людей, які будуть Вас любити і доводити щодня, що світ прекрасний!))
avatar
6 mandarunka • 18:01, 09.06.2015 [Лінк на твір]
Дякую, я вже знаю, що життя прекрасне: в мене росте чудовий син, йому 4 рочки, і саме завдяки йому я знову почала радіти життю! Просто, як ви правильно підмітили - рани загоюються, а рубці лишаються.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz