Ні, я здорова, я уже щаслива, але був період коли кілька років підряд я втрачала рідних людей: спочатку бабця, яка виростила мене, потім той рік не закінчився навіть, помирає мій вуйко, теж досить близька мені людина, місяць по смерті вуйка в автокатастрофі гине моя 18-річна сестра. І тут проходить рік без смертей, я навіть встигла заміж вийти, але і того року після свого весілля я ховаю рідну маму, а півроку після мами не стає тата... Тому мої вірші такі сумні, навіть дивні.
Ви втратили багато рідних, це дуже боляче, співчуваю... Але життя триває. Два роки тому помер мій тато, йому було лише 48.. В той період я думала, що ніколи більше не буду ні писати, ні взагалі нічого роботи.. Але знайшлися люди, які мене підтримали. Час гоїть будь-які рани, хоч і лишає рубці. Тому бажаю Вам поряд добрих достойних людей, які будуть Вас любити і доводити щодня, що світ прекрасний!))
Дякую, я вже знаю, що життя прекрасне: в мене росте чудовий син, йому 4 рочки, і саме завдяки йому я знову почала радіти життю! Просто, як ви правильно підмітили - рани загоюються, а рубці лишаються.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
