Пт, 22.11.2024, 03:05
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Ляна [3]
Аня Рам. Сторінка поезії та прози [33]
Ходак Руслан [4]
Король Юлія [7]
Данилюк Наталя [225]
Дейнека Оксана [4]
kyzzinka357 [1]
Федорів Олександра [28]
Геник Леся [206]
Семенюк Юлія [3]
Стожар Ігор [14]
Тріщ Михайло [1]
Стомарівський Петро [1]
Walther [6]
Микола Істин [10]
Леся [3]
Шишуряк Сергій [15]
Тимчишин Мар'яна [9]
Шмигельська Леся [12]
Олійник Володимир [66]
Галина Яхневич-Середа [41]
Слов'як Яніна [3]
Короткий Василь [4]
Баркалов Руслан [23]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Івано-Франківщини категорії та розділи української поезії, українська проза Данилюк Наталя
 

Тридцяті



Україна. Тридцяті… Холодна стерильна імла.
Я вже майже не сплю, але вірю, що все тільки сниться:
Я – змарніле худюще дівча із глухого села
Десь на Сході, а може, і в Центрі – яка вже різниця?

Холод лютий, як звір, пропікає мене до кісток
І судомою зводить живіт від голодної муки!..
Це остання межа, чуєш, Боже? Я майже за крок…
І коли я впаду, підхопи моє тіло на руки.

Поклади мене там – недалечко, побіля своїх.
На потріскані пальчики дмухаю, подихом гою…
А чи є у людської душі той найвищий поріг,
За яким ти вже більше не чуєш розпуки і болю?

Я не знаю, я просто дитина, зернинка мала
В цій звірячій машині, яку запустив сам диявол!..
Все забрали до крихти – ні двору нема, ні села,
У народу мого й на життя вже відібране право.

Україна. Двотисячні… Місто залите в бетон.
Смітники переповнені їжею, голови – брудом.
Ти шукаєш, де можна дешевше купити «айфон»,
Напихаючи шлунок масним калорійним «фастфудом»?

Зупинися й подумай: тридцяті, маленьке село
В коматозному голоді, кинуте напризволяще!..
Що ти знаєш про спрагу боротися смерті на зло?
Про терору червоного люту оскалену пащу?

Та нічого… А може, і добре, що це вже – архів,
Що десь там загубилась і я у стотисячних списках…
Інфіковані душі прогресом, тому і глухі,
Не розгледиш на відстані те, що не бачиться зблизька.

Додав: oduvan4ik (25.11.2017) | Автор: © Наталя Данилюк
 
Розміщено на сторінці: Данилюк Наталя

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2134 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): тридцяті, геноцид українського народу, Голодомор

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
1
1 Koshkina • 11:22, 25.11.2017 [Лінк на твір]
Як мені болісно, що це було в історії.... Не можу читати спкійно... Дякую за вірш.
avatar
0
9 oduvan4ik • 00:38, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Болюча невигойна рана на серці України, яку нічим не залікуєш... Дякую, пані Іро!  roze
avatar
1
2 Asedo1949 • 13:06, 25.11.2017 [Лінк на твір]
Скільки ще нас чекає облуди?
Скільки болю ще витерплять люди,
Що зробити нічого несилі,
Лиш ридати на свіжій могилі…
… Стугонить і шумить життя річка…
Тихо скапує, плачучи, свічка…
avatar
0
10 oduvan4ik • 00:40, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Щемні рядочки... Жахливі часи, дай, Боже, що таке більше не повторилося!.. Дякую, пані Катю!..  roze
avatar
1
3 ruhlyvy • 16:10, 25.11.2017 [Лінк на твір]
Блискуче! Україна стане ПОВНОЦІННОЮ державою, коли КОЖЕН українець щиро і постійно буде тримати у серці пам'ять про Голодомор! А поки що для більшості це - далека і не дуже цікава історія. І особливо мерзотно, коли мордаті владоможці несуть квіти до пам'ятників жертвам сталінського нищення голодом!
avatar
0
11 oduvan4ik • 00:41, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Як правдиво Ви сказали!..  91_smile-2 Дякую, Борисе!  roze
avatar
1
4 iv-ann • 19:27, 25.11.2017 [Лінк на твір]
Осмислюючи минуле , знатимемо як діяти в майбутньому 55555
avatar
0
12 oduvan4ik • 00:42, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Ваша правда. Дякую, пане Іване!..  roze
avatar
1
5 spydut • 15:35, 26.11.2017 [Лінк на твір]
Історичний вірш , !!! 55555
avatar
0
13 oduvan4ik • 00:43, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Дякую, Станіславе!..  roze
avatar
1
6 miknech • 00:29, 28.11.2017 [Лінк на твір]
Колись давно один з тих, хто пережив Голодомор у десятилітньому віці, розповідаючи мені в деталях про пережите, на запитання "Як ви витримували всі оті смерті й жахіття?" кинув фразу, яка врізалася в память назавжди: - Ми тоді жили ніби без душі. І тут читаю, пані Наталю, Ваші рядки:
"А чи є у людської душі той найвищий поріг,
За яким ти вже більше не чуєш розпуки і болю"

Дивуюся глибині. І дякую за неї.
avatar
0
14 oduvan4ik • 00:46, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Пане Михайле, дякую за провідчуте!..  roze Мабуть, у таких жахливих умовах людська психіка "вмикає" самозахист, інакше всі люди поголовно збожеволіли б від такого відчаю...
avatar
1
7 Stodolia • 20:28, 28.11.2017 [Лінк на твір]
Болюча глибина українського минулого . s-6
avatar
0
15 oduvan4ik • 00:47, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Щиро Вам дякую, Вікторе!..  roze
avatar
1
8 вершник • 21:49, 28.11.2017 [Лінк на твір]
У більшості воно кричить, а увас шепоче, і як же це шепотіння вражаєю Вражений вашею подачею теми.

valentinka2  table-8  happy17
avatar
0
16 oduvan4ik • 00:48, 29.11.2017 [Лінк на твір]
Пане Юрію, дякую Вам сердечно!..  roze


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz