Побачивши тебе у перше,
Собі сказала: «Будеш мій!!!»
З тобою було, як найкраще,
Та пізно зрозуміла, що ти чужий…
В коханні я не зізнавалась,
Та бачивши тебе із нею -
В мені неначе, щось мінялось.
Я шкодувала за тобою:
Що не зі мною ти в ночі гуляєш,
Що не говориш ніжних слів,
Що не мене так кохаєш,
І не приносиш мені квітів.
Неначе було все, а може – не було,
Нажаль ще й досі я не розумію.
Що зіпсувати мене змусило?
Твою й мою історію…
я б сказав вірш для науки і на якому треба вчитися як правильно писати і бачити свої ж помилки
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс
ZhasminVKanoe:Пане Борисе, не відчуваєте дисонансу межи захопленням Довбушем і наріканням на "московську комуну"? Та ж перший був одним із улюблених героїв другої! Він міг би
у Вас 
0