Побачивши тебе у перше,
Собі сказала: «Будеш мій!!!»
З тобою було, як найкраще,
Та пізно зрозуміла, що ти чужий…
В коханні я не зізнавалась,
Та бачивши тебе із нею -
В мені неначе, щось мінялось.
Я шкодувала за тобою:
Що не зі мною ти в ночі гуляєш,
Що не говориш ніжних слів,
Що не мене так кохаєш,
І не приносиш мені квітів.
Неначе було все, а може – не було,
Нажаль ще й досі я не розумію.
Що зіпсувати мене змусило?
Твою й мою історію…
я б сказав вірш для науки і на якому треба вчитися як правильно писати і бачити свої ж помилки
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
