Танюшо, може спробуйте замінити кілька слів: замість світкувати свято - відзначте його))) Оті на оці.....бо ніби Ви мамі даруєте якісь квіти, які і в руках не тримали))) і останній рядочок.... злагода чи не злагода на путі..... і зносити її?.... подумайте еще.....
Тобі дарую, рідна нене, Я і тюльпани, і гвоздики. Візьми сьогодні ти від мене Мій подарунок невеликий. Весна для тебе оживає, Щоб св'яткувати твоє св'ято. Промінням сонця зігріває Й п'янить солодким ароматом...
Завжди для мене, рідна мамо, Ти найдорожча у житті. Ти наче доля, що вітрами Лише попутніми в путі...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️