Вт, 05.11.2024, 05:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Ткачука Анатолія
 

Неприкаяна душа

Душа неприкаяна ходить по Раї,
У вічнім Раю вона раю шукає,
Згорьовано сльози ковтає гарячі:
Вона у раю, але Раю не бачить!

Молитву свою надсилає до Бога,
А та зависа, не знаходить дороги.
Слова замерзають в прозорі градини,
Що впавши із неба, шмагають по спині.

До неї спускається Ангел-Хранитель,
Щоби, горопашну, крильми захистити,
Та пір’я цих крил, що м’які, як з туману,
Мов леза нагострені, бідную ранить.

За віщо покара, у чому провина?
Чому ця душа так страждати повинна? –
Біда її в тому, що в райську обитель
Із пеклом у серці вмудрилась вступити.

Вона була чиста, вона була гожа.
Як трапилось теє, як бути так може? –
А все це тому, що, блукаючи миром,
Душа ненароком утратила віру.

Побачивши всюди обман і облуду,
Вона поступово зневірилась в людях.
Коли ж довіряти всім їм перестала,
То й віри у себе залишилось мало.

Як в себе не віриш – то вірити в кого?
Так в серце вросла недовіра до Бога:
”Наскільки я грішна, чи варта я Раю?
Чи Бог пожаліє, чи Бог не скарає?”

Ці сумніви спрутом її обплітали…
Ввійшовши до Раю – його… не впізнала.

***
О, як би всім нам поскидати ці шори! –
Рай тут, на землі – не в небесних просторах.

Зробили ми пекло із нього відмінне,
Та в силі змінити ще все докорінно.
Земля знову стане вселенським Едемом,
Як віру у себе самих віднайдемо.


Додав: sitarion (10.07.2009) | Автор: © Анатолій Ткачук
 
Розміщено на сторінці: Поезія Ткачука Анатолія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2566 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 17
avatar
1 Sofi • 10:21, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Гарна думка....
Анатолію, а спробуйте ще раз перевірити відмінки іменників (рай, по раю)... А ще намагайтесь менше вживати форм типу зависа (скорочена форма), бідную (подовжена), бо може скластись враження, що так форми ви вживаєте навмисне для збереження такту. Вони цілком літературні, але послаблюють дещо твір.
А нанисано легко, мелодіно, просто, доступно - так треба уміти!
avatar
3 sitarion • 10:56, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Щиро дякую, Софі. Подумаю над скороченими і подовженими формами. До речі, може, Ви підкажете, а коли, власне, їх доцільно вживати? Просто мені здається, що уникаючи цих форм, ми збіднюємо власну мову.
Стосовно "по Раї" - то мені ця форма подобається. Це місцевий відмінок, а тут можливі два варіанти, хоча й мій менш розповсюджений. Згадати хоча би класика: "... у тім Раї, що ти покидаєш, латану свитину з каліки знімають..."
avatar
6 Sofi • 11:06, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Ви праві що місцевого відмінку))) хоча око різануло. Можливо, тому, що дана форма рідко вживається....
Щодо подовжених і скорочених форм гарно писав ще у 60-х Антоненко-Давидович ("В літературі та коло літератури").... Я спробую знайти відповідні посилання і кинути Вам у приваті)))
avatar
7 Sofi • 11:08, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Щодо класиків: "що попові можна - те дякові - зась!"
avatar
9 sitarion • 11:44, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Я розумію - і Шевченко, і Пушкін зловживали дієслівними римами. У той час це було прийнято. А зараз - моветон. Але наразі нічого поганого в "по Раї" не бачу. Воно дозволяє уникнути п"ятого використання "Раю" у строфі.
Стосовно дозволеності попові і дякові - про це можна довго і нудно сперечатися - я проти абсолютних авторитетів. Проте даний випадок я волію розглядати як ледь помітну ремінісценцію =)
А за Антоненка-Давидовича щиро Вам дякую - пошукаю, почитаю.
avatar
Біда її в тому, що в райську обитель
Із пеклом у серці вмудрилась вступити.
***
О, як би всім нам поскидати ці шори! –
Рай тут, на землі – не в небесних просторах.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
5!
avatar
4 sitarion • 10:57, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Спасибі, Наталю. Приємно, що Вам сподобалося.
avatar
5 Katya • 11:06, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Боюся, Анатолію, що і моя душа буде митаритись по Раї, не бачачи його. Теж зневірилась... Поезія сильна, заставляє задуматись. Краще вже блукати у вашому храмі тиші yes
avatar
8 Katya • 11:11, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Мені набагато затишніше у Вашому храмі тиші. А то моя душа теж блукатиме у Раю, не бачачи його... Глибоко написано, заставляє замислитись ... над собою.
avatar
10 sitarion • 11:51, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Дякую Вам, Катю. Ви мене розчулили.
Я теж свого часу зневірився, поки не відкрив для себе Чжуан-цзи, а пізніше - Ошо.
Якщо можу Вам порадити, то при нагоді знайдіть книгу Бенджаміна Хоффа "Дао Вінні-Пуха" або Ошо "Гірчичне зерно" (обидві є в інтернеті). Ці книги перевернули мої уявлення про світ.
avatar
11 Did • 11:58, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Шкода неприкаяну душу, яка втрачає віру у світі обману.
Багато зневірених душ навколо і серед нас. Прикро...
avatar
12 sitarion • 12:11, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Так, дійсно. Шкода, що це має ефект снігової кулі - одні зневірені захоплюють за собою інших - і ця лавина хоронить під собою все живе...
avatar
13 octava • 23:28, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Цей вірш - не просто словесний потік. Він має душу! Щиро хочеться, щоб сила цього потоку перемогла "ефект снігової кулі". Успіхів!
avatar
14 sitarion • 01:31, 12.07.2009 [Лінк на твір]
Дуже дякую Вам. Будемо вірити. Вірою стримаємо лавину. Любов’ю розтопимо сніг. І прийде весна у сад.
avatar
15 virchi • 01:27, 21.07.2009 [Лінк на твір]
Згоден із попередниками - Октавою та Катериною. Ваш твір і справді дає привід до роздумів. І не таких - типу де мені сьогодні розважитись, а таких, як мені стати кращим, стати сильнішим і водночас бути з вірою у серці. Звичайно, що оцінив на відмінно. Дякую!
avatar
16 sitarion • 15:23, 10.08.2009 [Лінк на твір]
Так, це завжди балансування на лезі бритви. Спасибі й Вам за розуміння.
avatar
0
17 spydut • 08:11, 30.08.2021 [Лінк на твір]
думок гарних багато , але ще сирих і не зварених


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz