Тебе я, друже, досі обіймаю… Тисну надійну, непохитну руку… Я – чоловік, а сльози – не тримаю… Видушую зсередини цю муку… Твоя дружина, дітки, рідні, друзі… Не віримо, що більш тебе не буде… Схиляємось додолу у напрузі… Ніхто тебе в молитвах не забуде… Що за життя ненависні моменти?... Здавалося – радіти, тільки й жити… За успіхи приймати компліменти… А мусим за тобою затужити…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️