Я не люблю людей, що жар, руками інших, загрібає... Хто волонтерить не своїм життям... Хто вміло гріх чужий посповідає... Хоч свій такий же у душі десь там... Не поважаю мниме благородство, що лаври працею, не власних, бере рук... І тих хто щедро інших витрачає... І каже - це ж нормально... Я ж твій друг! І наче тут схитрив ти непомітно, а той хто поруч просто проковтнув... Та вагам Божим хай це буде видно!!! Там сам за себе, знає той, хто був!!!
Гарно. Глибока і мудра філософія життя людей. Дякую за вірш. :respect:
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.