Не знаю як назвати...
Хоч квіти цвітуть і природа ще грає,
Без тебе, дівчино, душа не співає.
Природа прекрасне не крикне словами:
«Не стій же, хлопчино, кохай до нестями!
Скажи усе їй і все буде прекрасно,
Засвітить планета, кохання не згасне!
І птахи, і звірі, і всі, хто навколо
Послухають твоє признання, мов соло.
Кажи усе прямо, як то є насправді,
Будується доля щаслива на правді.»
Природи не чувши, до неї я скажу:
«Сідай біля мене, тобі щось розкажу…»
«Дивися на небо, є місяць, є зорі,
Побачила їх, то подякуй же долі…
До тебе у мене одне є прохання,
Даруй же мені справді щире кохання…»
19:41:24; 9.11.2007 року
Другие материалы по теме
|