Сб, 23.11.2024, 00:22
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Ткачука Анатолія
 

Реінкарнація

Вже своє відгуляв листопад, -
Тлінню стали осінні обнови,
Лиш дерева у час вечоровий,
Мов оголені нерви, стримлять.

Крон густих розгалужена сіть
Все тонкіша – куди павутинню…
Аж здається: незриме пагіння
Нескінченно пронизує світ –

Гомін вулиць, горожі лиття,
У церковці потріскані зводи.
І, просякнутий нервом природи,
Я – єдиний із нею, буттям…

Вже і сам ніби задеревів.
Вже мене оминають прохожі…
І байдуже, що далі негожі
Дні – всю вічність отак би й провів,

Споглядаючи велич заграв –
Перламутр і багрянець вечірній
Та світанок, сповитий ув іній.
Час би пам’ять поволі стирав…

Раптом скинувся, – топиться сніг!
Вся земля розвивається, квітне…
Потім глядь – аж птахи перелітні
Гнізда в’ють на долонях моїх!..


Додав: sitarion (27.11.2009) | Автор: © Анатолій Ткачук
 
Розміщено на сторінці: Поезія Ткачука Анатолія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2206 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
1 shetamara • 22:22, 27.11.2009 [Лінк на твір]
Вірш сподобався своїм пейзажем, вдало змальваним станом ліричногоо героя. Вміло поєднано той стан героя із станом природи. up

Питання до автора для розширення мого інтелекту: "Та світанок, сповитий ув іній" - у цьому рядку "ув" вжито для милозвучності? Якось дивно....

avatar
3 sitarion • 00:38, 28.11.2009 [Лінк на твір]
Щиро дякую Вам за увагу.
Що ж, поясню щодо ”ув”. Цей сполучник на сьогодні є рідковживаним, на відміну від інших його форм - у/в.
Так, для милозвучності (а точніше уникнення збігу кількох голосних/ приголосних) відбувається чергування ”у” та ”в”. Коли ж ритміка вимагає ”у”, остання перед словом на голосну набуває вигляду ”ув” (це як в англійській - артикль a/an). Сучасні автори рідко звертаються до такої словоформи, хоча в класиків її можна знайти. На мою думку, ми повинні послуговуватися усім арсеналом нашої мови =)
avatar
5 shetamara • 01:12, 28.11.2009 [Лінк на твір]
Дякую, здогадувалася. up
Хоча читаючи вголос цей вірш, як на мене, то милозвучніше без "в". Та Ви не зважайте, то тільки думка однієї читачки. Бачу, що добре володієте словом!
avatar
2 45tom • 00:22, 28.11.2009 [Лінк на твір]
красиво написано....У вірші вдалося передати задумане, мені так здалося.
avatar
4 sitarion • 00:51, 28.11.2009 [Лінк на твір]
Спасибі. Щиро сподіваюся, що вдалося, хоча враховуючи, що кожен бачить через призму власної свідомості, не можу знати, які образи виникнуть у кожного після прочитання. Навіть не стільки образи, а післясмак, думки, враження.
avatar
6 45tom • 01:33, 28.11.2009 [Лінк на твір]
Згідний.Читав,малював своє, може і не зовсім те що автор думав,але і моє бачення і моя картинка сподобалася..
avatar
7 Katya • 14:18, 09.12.2009 [Лінк на твір]
Відчула все, що відбувалося з героєм у кожному рядочку. От би ще і зацвісти!!! Справжня реінкарнація! hands
avatar
8 sitarion • 10:13, 14.12.2009 [Лінк на твір]
Дякую, Катю =)
Всьому свій час
Цвітіння вважається у східній філософії найвищим ступенем досконалості, синонімом просвітлення.
Будемо просуватися в тому напрямку =)
avatar
0
9 spydut • 19:29, 25.12.2021 [Лінк на твір]
У цікавості край мій рідний , бережімо життя на землі


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz