Подобаються мені Ваші Вірші, Анно. Усі перечитала. Та ось ці три останні навіюють смуток і дуже тяжкі для мене, чомусь... Можливо, що настрій не той, то й сприймаються вірші по-іншому. ДИВУЮСЯ ВАШІЙ ОБРАЗНОСТІ, МЕТАФОРИЧНОСТІ ТА ФАНТАЗІЇ. Дякую. З повагою Ваша постійна читачка.
Дякую, Тамаро. Останні вірші дійсно тяжкі для сприйняття, просто вони надто хаотичні і суб"єктивізовані. Якщо чесно, то навіть функціональної наснаженості не несуть..чистої води почуття.Просто період такий у житті))
дійсно ваші вірші заповнені образами до неймовірності реально-нереальними, здається, що заблукав серед них. вони як мозаїка -- її можна роздивитися і зрозуміти лише здалеку.
Суть зрозумілішою стане , коли сам мовою верлібрів стане відчувати .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
