Нескорений Я нескореним вовком дивлюся у ліс, І пускаю свій нюх по тернистих шляхах. Вчора я розтерзав право на компроміс, А сьогодні я вигриз свій суєтний страх. Утікаю у даль від приречених тіл, Від приручених душ і припнутих сердець. Крізь гріхів та облуд прегустий частокіл Я нестримно несусь, як живий вітерець. Мене манить Свободи омріяний дар, Мене тягне до себе Всесильна Любов. Я прощаюсь із рабством ілюзій і чар, Рвучи пута земних ланцюгів та оков. Я біжу! Я лечу! Це – мій вільний політ! Це – мій гордий тріумф, мій травневий парад. Я нескореним вовком дивлюся на світ І ніколи уже не вернуся назад.
|