Не покидай мене в чужій для мене тьмі. Не залишай серед чужого світу. В далекім пеклі подаруй мені Червлене гроно чи черешні цвіту. Не покидай мене одного між чужих, Не хочу серед них життя прожити. Мені миліше горе рідних лих, Ніж щастя між світів чужих зігріте. Не покидай мене між лихолітніх стін, Вони не мого роду захищали, Не рід мій рятувала їхня тінь. Лиш вдома мені добре, а де-ін-де - погано.
Дуже гарно, якби Ви тільки не зіпсували увесь вірш останнью фразою:"Лиш вдома мені добре, а де-ін-де - погано"-банально і не римується.І ще:"Вони не мого роду захищали..."."Рід" не в тому відмінку, або додайте ще який-небудь іменник, "гідність" чи що?
Ми покидаємо так часто рідний край , чому ... сам в себе запитай .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
