Кольорами веселки малюю весну
Де словом надії краєвид облитий
Там бачу батьками посіяні квіти
Які щойно нині будять ся зі сну
Батьків вже немає а аромат квітів
На полях весняних і нині живий
Він іде до завтра і вчорашніх мрій
Пахне теплом сонця яке ледве світить
Все це я малюю тривання словами
Ті на життя полі мов дороговказ
Вони бумерангом вертають до нас
Як діти з далека до рідної мами.
А мама приймає у хату. Гостить.
Кладе перед ними усе що лиш має
З радості що прийшли сльози витирає
Ця радість стареньку все таки болить
та
у Вас 
0
