Вставлені предками хрести Говорять що ми там жили У тій церковці всі сходились Щоб несли Богу молитви Нині як бачиш нема сили Щоб воскресити тамті дні
Чому це так чому це так Дуби валяться гнуться липи Десь дятел кує в гілляках Може шукає свого я А ми затратили свій шлях Нині живем мов ті каліки
А де ті хори де ті хори Яки звучали так в церквах Боже який той світ наш хворий Ходім зцілити в молитвах Село рідненьке в наших горах У наших рідних сторонах
Нині знову настає мода Любити своє хоч старе Не забувати про Ірода Гляньмо в нас діти й внуки є Брехня хоч і з доброго роду Слідів в минуле не затре
Наше минуле не пропало Куди не глянеш воно є Хоч нам вороги де що вкрали Будь замінили на своє Ми все спроможні жити далі Якщо в нас душа й віра є
Болить, болить нас всіх минуле Повірте прошу це не драма Все це що бачили і чули Про що співали тато мама Хоч стільки років проминуло Поки живем то ще не АМІНЬ Липень 2007р.
аж ранами минуле на душі . тепер нам виправляти помилки .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
