Милі зорі, гасне тіло, Та горить в душі світило. І у вись лечу кудись, Хоч кричать мені – спинись! Добрі люди, дайте руку, Я забуду ту розлуку. І у вись втечу кудись, Не кричіть у слід – спинись! Тихе море, крапля прісна, Їй в душі моїй так тісно. І у вись дивлюсь кудись, Та кажіть мені – молись! Добре сонце, компас вірний, І за ним летіти згідний. І всім серцем загорівсь, Будем жити! Страх звільнивсь…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
