Пт, 22.11.2024, 14:31
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Грабинська Алла
 

ЇЙ ВЧОРА ЩЕ СІМНАДЦЯТИЙ МИНУВ

«ЇЙ ВЧОРА ЩЕ СІМНАДЦЯТИЙ МИНУВ»

        едсестерам Великої Вітчизняної війни присвячується)

 

             Вона не плакала, щоб сили берегти,

             Кусала аж до крови спраглі губи

             Ті кроків може сто, щоб якось доповзти

             Під перехресним через смерть і трупи.

             Їй вчора ще сімнадцятий минув,

             Та їй би тільки жити і кохати,

             Дівчисько, дитинча – і на війну

             Під перехресним в котре помирати!

            Вона сьогодні шостого бійця

             Із-під вогню від смерті рятувала.

             Гармати били, били без кінця

             І все навколо рвалось і стогнало!

             Ще кроків п’ятдесят, а може й ні,

             А там свої і там вже легше буде,

             Бо на війні завжди, як на війні…

             "Солдатику, терпи…" - І раптом груди

             Щось обпекло… і змовкло все немов,

             В очах край неба сивого згасає,

             А на її дівочих грудях кров

             Червоним маком буйно зацвітає…


Додав: allagrabinska (08.05.2011) | Автор: © Алла Грабинська
 
Розміщено на сторінці: Грабинська Алла

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2516 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): поранений, медсестра, бій

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 21
avatar
1 halo4ka • 19:44, 08.05.2011 [Лінк на твір]
hands hands hands

Браво! Просто, щиро, реалістично.... Цей ряд можна продовжити багатьма словами. Дуже сподобалось! Після прочитання уявила "живу" картинку. Талановито написано! yes

avatar
Галочко, дякую! Це може тому, що з дитинства я чула розповіді про війну. Моя бабуся отримала шість похоронок, а тітонька усю війну пройшла медсестрою...
avatar
3 jakov-buga • 21:33, 08.05.2011 [Лінк на твір]
Пам*ятаймо тих ,хто не щадив живота за ради нас із вами,заради життя...
avatar
Дай,Боже, щоб пам'ять наша не була короткою!!!
avatar
5 jakov-buga • 22:03, 08.05.2011 [Лінк на твір]
Наша пам*ять буде у відстань прожитого життя.
avatar
Якове,сонце,я не про нас. Я про тих, хто прийде за нами!!!
avatar
8 jakov-buga • 22:10, 08.05.2011 [Лінк на твір]
А це вже залежатиме від нас...
avatar
Думаю, що так!!!
avatar
21 halo4ka • 18:53, 20.05.2011 [Лінк на твір]
Долучуся до вашого діалогу. Боляче, але пам'ять про ті страшні дні губиться. День Перемоги, наприклад, у молодих людей нині асоціюється з вихідним і пікніком. Як навчити тих, хто ніколи не бачив такого і не чув про ці страхіття з перших уст, як Ви, Алло? Думаю, поетичне слово, яке знаходить відголосок у душах, чи не єдиний засіб, чи спосіб.
avatar
6 metman17L • 22:06, 08.05.2011 [Лінк на твір]
Відважно і трагічно...
Ваша правда: Дай,Боже, щоб пам'ять наша не була короткою!!!
avatar
Василю,певно від нас самих залежить багато... Тут треба розуміння... Прості люди ні з того , ні з цього боку не винні. Винні ті, хто затіває ці війни заради власних цілей.Головне, щоб вони, ті винуватці, не перевертали усе догори цапки і не зробили перекривленою пам'ять нових поколінь!!!
avatar
11 metman17L • 23:14, 08.05.2011 [Лінк на твір]
Так. Для когось прості люди, як ті шахматні фігури в руках амбітних "вождів", що граються долями народів. Але правдою є і те, що Господь посилає нам таких цареводців, на яких народ заслуговує. Як приклад, два фараони. Один, прислуховується до Йосипових слів рятується сам і весь свій народ від страшного семирічного голоду. Другий, нехтуючи усіма Мойсеєвими пересторогами, спрямовує своє могутнє військо на ганебну погибель в хвилях Чорного моря. Бажаємо ми це визнавати чи ні, але Божим промислом між народом і правителем встановлюється найтісніший взаємозв'язок. На жаль, нам сьогодні це важко визнавати. Простіше нарікати і скаржитися на владу. Стає страшно, коли починаєш усвідомлювати, що трагізм минулого може розгорітися з новою силою. smile
avatar
Василю, я знаю, що Бог допускає правити над нами властителів, яких ми заслуговуємо... Так треба ж тоді бути вірною Творцеві і проявляти любов і всепрощення, а не розпалювати ненависть до вже минулого сьогодні, тоді і заслужимо може чогось кращого в майбутньому...
avatar
13 Did • 00:50, 09.05.2011 [Лінк на твір]
Гарно, Алло, ви змалювали образ медсестри, вдало донесли ідею вірша - помирати заради життя інших.
up hands hands hands yes
avatar
Дякую, Вікторе, за оцінку!!!
avatar
14 Asedo1949 • 07:36, 09.05.2011 [Лінк на твір]
"Дівчиско, дитинча - і на війну
під перехресним в котре помирати!"
Гарно описано, які страшні часи довелося пережити людям.
avatar
Страшні, Катеринко. Іноді подумаєш, що перетерпіли наші батьки і діди, то і одразу наше паскудне життя раєм покажеться,,,
avatar
17 Medbrat • 12:22, 09.05.2011 [Лінк на твір]
І справді у вас вийшло на відмінно описати болючу картину давно минувших днів hands up
avatar
Дякую,МЕДБРАТИКУ!!!
avatar
19 gov300988 • 07:58, 11.05.2011 [Лінк на твір]
Красивий ірш, я до останнього сподівалася на щасливий кінець, але... Це віна!
avatar
Дякую, мій СОЛОВЕЙКО! Ви праві - війна є війна!!!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz