Рядно строкате
Рядно строкате хиб та протиріч, Життя зіткало неквапливо з буден, Ось біла смуга – день, ось чорна – ніч, Це відболіло, це лиш тільки буде. А почалось все нібито з дрібниць: Маленький вузлик, металевий хрестик, Під небом неосяжним горилиць, Із тайнами незнаними похресник. Безмежний всесвіт – для ткання верстат, Планети човниками бігають по колу, Зоря далека, тау-шовкопряд, Сріблястим світом виткала стодолу. Пасами зтруджених, невтомних, вічних рук, Парсеками туманних альбіонів, Людину – запоруку з запорук, Небесний ткач створив з буття законів. Рядно росте строкате, певна річ, І серце б’ється, та чогось ятриться, Ось біла смуга – день, ось чорна – ніч, Допоки нитка раптом не скінчиться…
Додав: характерник (04.06.2011)
Розміщено на сторінці : Кухарук Олександр
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2012 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.